Перейти в головне навігаційне меню Перейти до головного Перейти на нижній колонтитул вебсайту

##common.pageHeaderLogo.altText##

Звіт про участь у Х щорічній міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми судового права” (25 квітня 2025 року)

25 квітня 2025 року в онлайн-форматі (платформа Zoom) відбулася Х щорічна міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми судового права”. Конференція об’єднала понад 60 учасників – доповідачів та слухачів – з різних країн та університетів.

 

Конференція була організована за участю провідних науковців та представників академічних установ:

• Професорка Лідія Москвич, докторка юридичних наук, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (Україна) — голова організаційного комітету.

• Доктор Райнер Бірке, адвокат, голова правління Німецько-українського об’єднання юристів (Німеччина) — співголова організаційного комітету.

• Професорка Оксана Хотинська-Нор, докторка юридичних наук, завідувачка кафедри юстиції, Навчально-науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна).

Професорка Нана Бакаянова, докторка юридичних наук, завідувачка кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури, Національний університет “Одеська юридична академія” (Україна).

З програмою конференції можна ознайомитись тут 

Програма конференції включала:

• Пленарне засідання (9:00–11:00), під час якого виступили провідні спікери з України та країн Європейського Союзу.

• Три тематичні панелі:

• Панель 1: “Європейські практики у сфері правосуддя: уроки для інтеграційного шляху України” (11:00–13:15).

• Панель 2: “Диджиталізація правосуддя” (13:15–15:00).

• Панель 3: “Перехідне правосуддя” (15:00–17:00).

• Закриття конференції та підбиття підсумків (17:00–17:30).

 

Географія учасників:

У конференції взяли участь представники університетів та наукових установ з України, Німеччини, Польщі, Австрії, Албанії, Люксембургу, Боснії і Герцеговини, Норвегії, Саудівської Аравії, Литви та інших країн.

 

Перелік основних університетів:

• Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна)

• Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (Україна)

• Університет Гумбольдта в Берліні (Німеччина)

• Університет Люксембургу (Люксембург)

• Університет Гданська (Польща)

• Університет для безперервної освіти Кремс (Австрія)

• Університет Тирани (Албанія)

• Університет Варшави (Польща)

• Міжнародний університет Сараєво (Боснія і Герцеговина)

• Університет Бергена (Норвегія)

• Університет Аль-Ямамах (Саудівська Аравія)

Вільнюський університет (Литва)

• Університет Бедфордширу (Велика Британія)

• Університет Зальцбургу (Австрія)

• Тілбурзький університет (Нідерланди)

• Університет Приштини (Косово)

 

Основні теми доповідей:

• Європейська інтеграція та судова реформа в Україні: досвід країн кандидатів 

• Захист незалежності судової влади в умовах авторитарних викликів.

• Міжнародне приватне право та співробітництво у сфері правосуддя.

• Диджиталізація судових процедур у Європі.

• Перехідне правосуддя, механізми відновлення справедливості та боротьби з безкарністю.

 

Висновки конференції

 

У ході конференції були окреслені ключові виклики та стратегічні орієнтири для розвитку судового права України в контексті європейської інтеграції. Зокрема:

• Особливу увагу було приділено тематиці перехідного правосуддя як комплексному інструменту для подолання безкарності, відновлення справедливості та зміцнення довіри до державних інституцій. Учасники відзначили необхідність створення чіткої національної стратегії у цій сфері з урахуванням міжнародних стандартів та участі постраждалих осіб у процесах правосуддя.

• Активно обговорювався досвід країн-кандидатів до ЄС – зокрема Албанії, Сербії, Косова та Боснії і Герцеговини – у впровадженні реформ у сфері судочинства. Було наголошено на важливості міждержавного обміну досвідом, зокрема щодо взаємодії з європейськими інституціями, імплементації acquis communautaire, забезпечення незалежності суддів та реформування органів правосуддя.

• Відзначено значення цифровізації правосуддя як умови ефективного, відкритого та інклюзивного доступу до правосуддя, особливо у транскордонних спорах.

• Наголошено на важливості інституційної стійкості судової влади в умовах воєнного стану, зокрема через впровадження професійних стандартів, механізмів доброчесності та ефективного управління.

• Учасники конференції висловили спільну позицію щодо необхідності інтеграції наукових розробок у сфері права у практику реформування судової системи, що має сприяти формуванню справедливої та ефективної системи правосуддя в Україні.