Процес європейської інтеграції Боснії і Герцеговини характеризується як повільний і складний. На це впливають численні фактори, насамперед політична нестабільність. Проте навіть за відсутності політичних труднощів певні особливості конституційної та правової системи країни ускладнюють ухвалення рішень на державному рівні та проведення необхідних реформ. Конституція Боснії і Герцеговини є складовою Дейтонських мирних угод, які стали результатом тривалих переговорів і поклали край одному з найкривавіших конфліктів 1990-х років. Хоча ця угода досягла своєї основної мети — припинення війни, вона водночас закріпила низку положень, що ускладнюють реформування, зокрема складний процес ухвалення рішень, фрагментацію державного апарату та розподіл компетенцій між різними рівнями влади. Однією з ключових рис конституційного устрою є закріплення групових прав так званих «конститутивних народів». Цей принцип передбачає певні процедурні правила, пов’язані з паритетом у призначенні посадових осіб, квотами та правом вето в процесі ухвалення рішень у законодавчих і виконавчих органах. Спершу задуманий як компроміс для відновлення міжетнічної довіри, останніми роками він дедалі частіше сприймається європейськими інституціями, зокрема Європейським судом з прав людини та Європейською комісією, як дискримінаційний і неефективний, що гальмує поступ країни на шляху до інтеграції в ЄС. Європейський суд з прав людини у низці рішень підкреслив невідповідність принципу конститутивних народів стандартам у сфері прав людини. Водночас інституції ЄС, зокрема Європейська комісія, у своїх оцінках готовності Боснії і Герцеговини до євроінтеграції та потенційного членства в ЄС відзначали, що реалізація цього принципу перешкоджає ефективному процесу ухвалення рішень. Невиконання рішень ЄСПЛ, які вказують на дискримінаційний характер принципу, сповільнило євроінтеграційний поступ країни навіть на етапі підписання Угоди про стабілізацію та асоціацію, оскільки це зобов’язання досі залишається невиконаним. Усе це негативно позначається на інституційних механізмах, спрямованих на розробку та впровадження необхідних реформ у рамках європейської інтеграції. У статті аналізується місце принципу «конститутивних народів» у правовій системі країни та його оцінка європейськими інституціями як чинника, що перешкоджає поступу.
Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.