У статті висвітлено актуальні питання законодавства України у сфері адміністрування системи прокуратури крізь призму рефлексії щодо тенденцій євроінтеграційного поступу Української держави. Особливу увагу приділено неоднозначності концептуального розуміння у законодавчому регулюванні правового статусу Ради прокурорів України, особливостям законодавчого підходу до визначення правової категорії «суддівське врядування», можливості екстраполяції цієї моделі на систему прокуратури, перспективам трансформації правового статусу Ради прокурорів України та запровадження інституту прокурорського врядування. Це дослідження було проведено з метою відповіді на такі питання: у чому полягає суть європейського інтеграційного бачення щодо інституційних недоліків адміністрування системи прокуратури згідно із законодавством України? Яким правовим статусом наділена Рада прокурорів України, як один із органів адміністрування системи прокуратури в Україні, за законодавством України? Чи узгоджується законодавчо визначений правовий статус Ради прокурорів України із її кадровим складом та характером виконуваних нею повноважень? Які були передумови законодавчого унормування правового статусу Ради прокурорів України як органу прокурорського самоврядування, попри концептуальну невідповідність кадрового складу та деяких повноважень цього органу поняттю «прокурорське самоврядування»? Чи узгоджується законодавчо визначений правовий статус Ради прокурорів України із баченням європейських експертів, сформованим у релевантних документах стосовно політики розширення ЄС щодо України? Чи існує єдність у законодавчих підходах до унормування питань організації та функціонування органів врядування та самоврядування у суміжних правових інститутах, зокрема у судовій владі, з огляду на конституційно означену тенденцію наближення прокуратури до судової влади? Чи є доцільним використання досвіду адміністрування системи судової влади в Україні стосовно організації та функціонування органів суддівського врядування та самоврядування та екстраполяції його на систему прокуратури? Якими є тенденції розвитку законодавства про органи адміністрування системи прокуратури в Україні з урахуванням рекомендацій європейських експертів? Чи сприятимуть вони досягненню мети усунення інституційних недоліків цієї системи та відповідатимуть тенденції наближення прокуратури до судової влади? Якими є перспективи та моделі можливого запровадження інституту прокурорського врядування в Україні? Метою статті є концептуальне обґрунтування законодавчих підходів до формування та розвитку інституту адміністрування в системі прокуратури в Україні, виявлення недоліків у законодавстві, що спричинили ускладнення у функціонуванні цієї системи, та надання пропозицій щодо забезпечення підвищення її ефективності з урахуванням міжнародних стандартів та найкращих практик. Методи: для досягнення мети цього дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, зокрема діалектичний, системно-структурного аналізу, порівняльно-правовий, абстрагування, прогнозування та моделювання, аналізу, синтезу та узагальнення. Діалектичний метод та метод системно-структурного аналізу було застосовано при висвітленні загальних закономірностей становлення та розвитку системи правосуддя та визначення місця прокуратури в цій системі загалом, а також органів адміністрування системи прокуратури, зокрема. Це дозволило виявити тенденцію наближення прокуратури до судової влади як суміжного правового інституту, що сприяє судам у здійсненні правосуддя. Це також дозволило перевірити гіпотезу та обґрунтувати висновок про доцільність наближення правового статусу органів адміністрування системи прокуратури до правового статусу органів з подібною правовою природою в системі судової влади. Це сприяло виокремленню факторів та чинників, що впливають на зміну структурних елементів механізму правового регулювання відносин у цій сфері, та детермінують їхній подальший розвиток, зокрема євроінтеграційні прагнення Української держави та зумовлені цим процеси реформування правового статусу органів адміністрування системи прокуратури, як умови євроінтеграційного поступу. Порівняльно-правовий метод дослідження та метод тлумачення норм права було застосовано при висвітленні позиції європейських експертів щодо інституційних недоліків адміністрування системи прокуратури за законодавством України, а також законодавчих підходів до правової регламентації правового статусу органів прокурорського самоврядування та органів суддівського врядування. Це дозволило узагальнити виявлені недоліки адміністрування системи прокуратури за законодавством України та обґрунтувати висновки про різні законодавчі підходи до унормування правового статусу подібних за своєю правовою природою інститутів професійного врядування та самоврядування в системі правосуддя в Україні стосовно суддів та прокурорів, а також виокремити потребу концептуальної обґрунтованості та правової визначеності у намірі створення одноманітного концептуального простору при визначенні місії, компетенції та порядку формування органів професійного врядування та самоврядування в системі правосуддя. Методи абстрагування, прогнозування та моделювання було застосовано при висвітленні шляхів врегулювання неоднозначності у концептуальному розумінні правового статусу Ради прокурорів України, що дозволило обґрунтувати напрями трансформації її правового статусу або шляхом визначення змішаного характеру такого статусу, або шляхом узгодження способу формування її кадрового складу та повноважень із законодавчо закріпленим визначенням поняття «прокурорське самоврядування» та створення окремої Прокурорської ради, а також запропонувати модель такої Ради. Методи аналізу, синтезу та узагальнення було застосовано при розробці концептуальних ідей щодо уніфікації підходів до формування подібних за своєю правовою природою органів адміністрування системі прокуратури та судової влади, з урахуванням міжнародних стандартів та євроінтеграційних тенденцій розвитку системи правосуддя в Україні, та сприяло належній аргументації загальних висновків дослідження. Результати та висновки: встановлено, що євроінтеграційна візія щодо інституційних недоліків адміністрування системи прокуратури за законодавством України, здебільшого, спрямована на демократичні органи адміністрування цієї системи, а також органи адміністрування системи судової влади, з огляду на наділення їх законодавчими повноваженнями адміністративного впливу на систему прокуратури. Аргументовано, що одним із актуальних питань у сфері функціонування органів адміністрування системи прокуратури в Україні є неоднозначне концептуальне розуміння правового статусу Ради прокурорів України, що зумовлено особливістю імплементації у національне законодавство європейських стандартів організації та функціонування органів адміністрування системи прокуратури. Акцентовано увагу на особливості законодавчої регламентації правового статусу Ради прокурорів України, що свідчить про фактичне наділення цього органу двома правовими статусами: органу прокурорського самоврядування та врядування. Доведено, що така законодавча регламентація не сприяє ефективному захисту незалежності прокурорів від зовнішнього та внутрішнього тиску та демонструє незначний рівень дієвості цього органу адміністрування системи прокуратури в Україні. Аргументовано потребу в унормуванні та концептуальному визначенні категорії «суддівське врядування» для цілей системи правосуддя загалом та з метою екстраполяції на систему прокуратури, зокрема. Констатовано різні законодавчі підходи до унормування правового статусу подібних за своєю правовою природою інститутів професійного врядування та самоврядування в системі правосуддя в Україні стосовно суддів та прокурорів. Аргументовано потребу більшої обґрунтованості та правової визначеності у намірі створення єдиного концептуального простору при визначенні місії, компетенції та порядку формування таких органів адміністрування системи правосуддя. Визначено перспективність трансформації правового статусу Ради прокурорів України шляхом узгодження способу формування її кадрового складу та повноважень із законодавчо закріпленим визначенням поняття «прокурорське самоврядування» та створення окремої Прокурорської ради в межах інституту прокурорського врядування.
Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.